Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

не ваше діло!

  • 1 паниеротата

    ваше первосвященство М.

    Урумско-украинский словарь > паниеротата

  • 2 yours

    pron pers. (абсолютна форма; пор. your)
    1) ваш, ваша, ваше, ваші; що належить вам

    here is my place and there is yours — тут моє місце, а там — ваше

    2) твій, твоя, твоє, твої; що належить тобі

    I saw a friend of yours — я бачив (одного) твого приятеля

    yours of the 5th — ваш (твій) лист від 5-го числа

    3) свій, своя, своє, свої

    yours truly — відданий Вам, щиро Ваш (наприкінці листа)

    * * *
    [jxːz]
    pers pron (абсолютна форма; порів. your) (при зверненні до декількох осі ваш, ваша, ваше, ваші; що належить вам)

    here is our place and there is yours — тут наше місце, а там- ваше; еліптично замість сполучення your I з іменниками, часто вже використаному в даному реченні ваш, свій, ваша, своя тощо

    take our pens and we shall take yours — візьміть наші ручки, а ми візьмемо ваші ( ручки); твій, твоя, твоє; що належить тобі; ваш, ваша тощо (при вихованому звертанні до одніє особи)

    that cough of yours... — цей ваш кашель...

    I am yours to command — я до ваших послуг/у вашем роспорядженні/; еліптично замість сполучення your II з іменниками, часто вже використаному в даному реченні твій, ваш, свій, твоя, ваша, своя тощо

    you and yours — ви, ваші ( рідні); ви, вам подібні

    yours faithfully [sincerely, truly], faithfully [sincerely, truly] yours — з повагою [щиро Ваш, відданий Вам]( в кінці лист)

    what's yours — є що (Ви) будете питиє

    English-Ukrainian dictionary > yours

  • 3 представление

    1) (действ.) виставляння, поставляння (напр., свідків); (кого кому) рекомендування, представлення кого кому; (кого к чему: к награде, чину) виставляння кого на що (на нагороду на чин), подавання (напр., відомостей, звітів, документів); (воображением) уявлювання и уявляння, (оконч.) уявлення;
    2) уява, уявлення, виображення, (понятие о чём) тяма про що. [Однакові уявлення добра і зла (Наш). Вона була у його в уяві чимсь вищим (Грінч.)]. В -нии кого - в уявленні кого, чиїм. Вы и -ния об этом не имеете - ви й уявлення про це не маєте, ви і не уявляєте собі цього. Отчётливое -ние о чём - виразне (ясне) уявлення про що;
    3) -ние театральное (действие и спектакль) - вистава. [Вистава відбувалась просто неба (на открытом месте) (Єфр.)]. Эта драма имела пять -ний - ця драма мала п'ять вистав;
    4) канц. - подання, внесення. На ваше -ние от такого-то числа - на ваше подання від (з) такого-то числа. В ответ на ваше -ние - відповідаючи на ваше подання. По -нию кого - з подання чийого, кого. Входить с -нием - звертатися з поданням до кого;
    5) мат. - представлення. [Графічне представлення функції].
    * * *
    1) ( действие) подава́ння, подання́ и пода́ння; предста́влення; пока́зування; наве́дення; приставля́ння; знайо́млення, познайо́млення; рекомендува́ння, відрекомендува́ння; предста́влення; предста́влення; зобра́ження, зобража́ння; ви́ведення, пока́зування; змальо́вування, змалюва́ння; зобра́ження, зобража́ння; виставля́ння; удава́ння; прикида́ння; виклика́ння, завдава́ння, завда́ння; уявля́ння, уя́влення
    2) ( письменный доклад) подання́ и пода́ння; ( заявление) зая́ва
    3) театр. виста́ва
    4) филос. псих. уя́влення
    5) (понимание, знание) уя́влення

    Русско-украинский словарь > представление

  • 4 your

    pron poss. (вжив. тж атрибутивно; пор. yours)
    1) ваш, ваша, ваше, ваші; що належить вам; свій; свої
    2) твій, твоя, твоє, твої; що належить тобі; свій, своя, своє, свої
    3) знев. цей ваш, цей твій

    Y. Majesty — ваша величність

    Y. Highness — ваша високість

    * * *
    poss; pron
    (викор. тк. атрибутивно; ć yours)
    1) ваш, ваша, ваше, ваші; що належить вам; свій

    now, girls, you can take your toys — ну, дівчата, можете взяти свої іграшки

    2) who knows it? Raise your hands, please! хто це знає, підніміть, будь ласка, руки!
    3) пpикм. що належить вам
    4) твій, твоя, твоє, твої; що належить тобі; ваш, ваша тощо (при вихованому звертанні до однієї людини); свій

    where is your hat? — де ваша шляпа?; these were your own words це були ваші власні слова

    you cannot alter your nature — свою природу /натуру/ не зміниш

    6) в знaч. визначеного артикля

    on your right [left] — справа [зліва]; цей

    your typical old-age pensioner — ( ось цей) типовий пенсіонер

    7) пpикм. що належить тобі, вам

    you know your grammar — граматику ти знаєш; цей твій, цей ваш

    your expert in handwriting — цей ваш ( горезвісний) спеціаліст по почеркам

    English-Ukrainian dictionary > your

  • 5 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 6 пускай

    и Пусть нар. хай, нехай, (зап.) най. [Хай їй лиха година! (Рудч.). Ой не спиняйте у ставу води, нехай вона рине! Ой не піду я за п'яниченьку, нехай він ізгине (Пісня). Хто волі ще не відцуравсь, нехай іде до бою (Л. Укр.). Хто не вміє молитися, най іде на море учитися (Номис)]. Пусть он придёт - хай (нехай, най) він прийде. Пусть делает, что хочет - хай (нехай, най) робить, що хоче. Пусть будет по вашему - хай (нехай, най) буде по вашому, (шутливо) хай (нехай, най) ваше зверху буде, нехай буде з гречки мак! Вы этого хотите? пусть будет так - ви цього хочете? хай (най) буде так. Мои родители, -скай будут здоровы, приедут ко мне - мої батьки, нехай (хай, най) здорові будить, бодай здорові були, коби здорові (були), приїдуть до мене. Ну пусть будет и так - чи так, то й так. Пусть-ка - нехай-но, нехай-лиш, нехай лишень. [Нехай-но спробує сам сюди прийти!]. Пусть его сердится - хай собі сердиться;
    2) (всё равно, маловажно) дарма, дарма бери. [Тату! лізе чорт у хату! - Дарма, аби не москаль (Номис). Уже-ж хоч і сировате просо - дарма бери, - а повезем зодрать (Борз.)]. Может быть, это и не ваше, да пусть, берите! - жоже це й не ваше, та дарма, - беріть!
    * * *

    Русско-украинский словарь > пускай

  • 7 cheerio

    int розм.
    1) за ваше здоров'я!, будьмо!
    2) усього найкращого!
    * * *
    1) (за) ваше здоров'я!
    2) будьте здорові!, усього найкращого!; здорово!

    English-Ukrainian dictionary > cheerio

  • 8 deanship

    n
    1) посада декана
    2) жарт. ваше преосвященство (у зверненні)
    * * *
    n

    English-Ukrainian dictionary > deanship

  • 9 Dom

    n
    1) ч. ім'я Д,ом (зменш. від Dominic, Dominick)
    2) церк. ваше (його, їх) преосвященство, ваша превелебність
    3) дон (титул)
    * * *
    n
    1) цepк. ваше, його, їхнє преосвященство
    2) дон (португальський, бразильський титул)

    English-Ukrainian dictionary > Dom

  • 10 lord

    1. n
    1) пан; володар; повелитель; владар; добродій
    2) (the Lord) рел. Господь Бог

    in the year of our Lord — після Різдва Христова; в нашу еру

    the Lord's Prayer — молитва господня, «Отче наш»

    the Lord's table — вівтар; причастя

    3) лорд, пер Англії (титул); член палати лордів
    4) pl (the Lords) розм. палата лордів
    5) господар; хазяїн; власник
    6) магнат, (промисловий) король
    7) жарт. чоловік

    lords of creation — людський рід; чоловіки

    the Lord Harry — диявол, сатана

    Lord bless me! — хай господь милує!, боже мій!

    to live like a lord — жити розкішно; немов сир у маслі купатися

    to treat smb. like a lord — розкішно пригощати когось; шанобливо приймати когось

    as drunk as a lord — п'яний як чіп (як квач, як хлющ)

    to act the lord — удавати з себе лорда, бундючитися

    2. v
    1) давати титул лорда
    2) титулувати (називати) лордом
    3):

    to lord it — корчити з себе лорда; командувати

    * * *
    I [lxːd] n
    1) пан; владика, володар; ( the Lord) peл. Господь Бог

    the Lord 's Prayer — молитва господня, "Отче наш"

    the Lord 's Supper — таємна вечеря; причастя, євхаристія

    2) (звич. Lord) лорд, пер; член палати лордів

    the House of Lords — палата лордів; лорд (почесний титул сина пера, що не дає права бути членом палати лордів); лорд ( у найменуваннях деяких високих постів)

    3) (Lord) лорд (титулування перів; ставиться перед титулом); лорд (титулування синів перів; ставиться перед іменем)
    4) ( my lord) мілорд (звертання до лордів, з боку прислуги); мілорд (звертання до суддів Високого суду правосуддя під час судового засідання; використовується також до суддів-жінок); цepк. ваше преосвященство ( титулування єпископів); ваше високопреосвященство ( титулування архієпископів)
    5) pl ( the Lords) палата лордів
    6) icт. хазяїн, власник
    7) промисловий король; несхв. призвідник, верховод; туз ( у якій-небудь галузі)
    8) пoeт., чоловік

    the Lord Harry — диявол, сатана

    II [lxːd] v
    1) (звич. to lord it) удавати з себе аристократа або володаря; величатися; командувати, розпоряджатися
    2) надавати титул лорда ( кому-небудь); титулувати, називати лордом
    III [lxːd]
    int Боже!, Бог мій! (виражає подив, досаду, переляк)

    English-Ukrainian dictionary > lord

  • 11 prosit

    int лат.
    за ваше здоров'я! (тост)
    * * *
    int лaт. за Ваше здоров'я! (заздоровниця, тост; у німців, австрійців)

    English-Ukrainian dictionary > prosit

  • 12 skoal

    int
    ваше здоров'я!
    * * *
    int cкaнд. ваше здоров'я!

    English-Ukrainian dictionary > skoal

  • 13 toast

    1. n
    1) шматочок підсмаженого хліба; грінка; тост
    2) грінка у вині
    3) старий п'яниця (тж old toast)
    4) тост; виголошення тосту
    5) особа (установа, подія), на честь (в пам'ять) якої пропонується тост
    6) красуня, на честь якої проголошується тост

    as warm as a toast — дуже теплий, зігрітий

    to have smb. on toast — а) мати владу над кимсь; б) обдурювати когось

    2. v
    1) підрум'янювати на вогні
    2) підрум'янюватися, засмажуватися
    3) зігрівати; сушити
    4) зігріватися; сушитися
    5) обпалювати
    6) проголошувати тост

    to toast smb.'s health — пити за чиєсь здоров'я

    * * *
    I n
    скибочка хліба, підрум'янена на вогні; грінка; тост

    dry toast — підсушений хліб, сухар

    as warm [as dry]as a toast — дуже теплий [сухий]

    to have smb on toast — мати кого-н. у своїй владі, тримати кого-н. у своїх руках; одурювати /надувати/ кого-н.

    II
    1) υl. підрум'янювати на вогні

    to toast bread [bacon] — підсмажувати на вогні хліб [бекон]; підрум'янюватися; зажарюватися

    2) зігрівати; сушити

    to toast ones feet [oneself]at a fire — гріти ноги [грітися]біля вогню; зігріватися; сушитися

    III n
    1) тост; пропозиція тосту

    to propose /to give/ a toast to smb, to give smb; a toast — проголосити тост на честь кого-н.

    2) особа або подія, в честь або на пам'ять яких проголошується тост
    3) icт. красуня, на честь якої проголошується тост
    4) загальний улюбленець; популярна, знаменита людина
    IV

    to toast to the best — проголосити тост за кращих; пити (за кого-н. або що-н.)

    to toast smb s health — пити за чиєсь здоров'я

    English-Ukrainian dictionary > toast

  • 14 toward

    I
    adj
    1) що відбувається
    2) наступний, що має відбутися
    3) слухняний; ґречний, добре вихований
    4) здатний до навчання, здібний до науки
    II
    prep
    2) на, до
    3) до (якоїсь мети), для (чогось), щоб

    efforts toward a peaceful settlement — зусилля, спрямовані на мирне врегулювання

    4) до, щодо, стосовно (когось, чогось)

    attitude toward smb., smth. — ставлення до когось, чогось

    5) близько (якогось часу)
    6) майже, приблизно, орієнтовно
    7) для, на
    * * *
    I a; predic; іст.

    seeing a crowd of people, I went to see what was toward — побачивши натовп, я пішов подивитися, що траплялося; майбутній

    2) слухняний; доброзичливий
    II prep

    they moved [walked] toward the town — вони рухалися [йшли]( по напряму) до міста

    to pass the knife with the handle toward smb — передавати кому-н. ніж ручкою вперед

    a long stride toward disarmament — великий крок до роззброєння /на шляху роззброєння/; the country is rapidly moving toward prosperity країна швидко йде шляхом процвітання; мета зусиль, дій для, в користь

    efforts toward a peaceful settlement — зусилля, направлені на мирне врегулювання

    to apply smth toward the solution of particular problems — застосовувати що-н. для вирішення певних проблем

    3) відношення до кого-н., чого-н. (по відношенню) до

    attitude toward smb; smth — відношення до кого-н., чого-н.

    to feel friendly toward smb — відчувати прихильність до кого-н.

    measures taken toward the colonies — заходи відносно колоній; потяг до кого-н. до

    he went to bed toward 11 oclock — він ліг спати близько 11 години; наближення до якого-н. числа майже, біля

    to save toward the childrens education — збирати гроші, щоб дати освіту дітям

    English-Ukrainian dictionary > toward

  • 15 lord

    I [lxːd] n
    1) пан; владика, володар; ( the Lord) peл. Господь Бог

    the Lord 's Prayer — молитва господня, "Отче наш"

    the Lord 's Supper — таємна вечеря; причастя, євхаристія

    2) (звич. Lord) лорд, пер; член палати лордів

    the House of Lords — палата лордів; лорд (почесний титул сина пера, що не дає права бути членом палати лордів); лорд ( у найменуваннях деяких високих постів)

    3) (Lord) лорд (титулування перів; ставиться перед титулом); лорд (титулування синів перів; ставиться перед іменем)
    4) ( my lord) мілорд (звертання до лордів, з боку прислуги); мілорд (звертання до суддів Високого суду правосуддя під час судового засідання; використовується також до суддів-жінок); цepк. ваше преосвященство ( титулування єпископів); ваше високопреосвященство ( титулування архієпископів)
    5) pl ( the Lords) палата лордів
    6) icт. хазяїн, власник
    7) промисловий король; несхв. призвідник, верховод; туз ( у якій-небудь галузі)
    8) пoeт., чоловік

    the Lord Harry — диявол, сатана

    II [lxːd] v
    1) (звич. to lord it) удавати з себе аристократа або володаря; величатися; командувати, розпоряджатися
    2) надавати титул лорда ( кому-небудь); титулувати, називати лордом
    III [lxːd]
    int Боже!, Бог мій! (виражає подив, досаду, переляк)

    English-Ukrainian dictionary > lord

  • 16 your

    poss; pron
    (викор. тк. атрибутивно; ć yours)
    1) ваш, ваша, ваше, ваші; що належить вам; свій

    now, girls, you can take your toys — ну, дівчата, можете взяти свої іграшки

    2) who knows it? Raise your hands, please! хто це знає, підніміть, будь ласка, руки!
    3) пpикм. що належить вам
    4) твій, твоя, твоє, твої; що належить тобі; ваш, ваша тощо (при вихованому звертанні до однієї людини); свій

    where is your hat? — де ваша шляпа?; these were your own words це були ваші власні слова

    you cannot alter your nature — свою природу /натуру/ не зміниш

    6) в знaч. визначеного артикля

    on your right [left] — справа [зліва]; цей

    your typical old-age pensioner — ( ось цей) типовий пенсіонер

    7) пpикм. що належить тобі, вам

    you know your grammar — граматику ти знаєш; цей твій, цей ваш

    your expert in handwriting — цей ваш ( горезвісний) спеціаліст по почеркам

    English-Ukrainian dictionary > your

  • 17 yours

    [jxːz]
    pers pron (абсолютна форма; порів. your) (при зверненні до декількох осі ваш, ваша, ваше, ваші; що належить вам)

    here is our place and there is yours — тут наше місце, а там- ваше; еліптично замість сполучення your I з іменниками, часто вже використаному в даному реченні ваш, свій, ваша, своя тощо

    take our pens and we shall take yours — візьміть наші ручки, а ми візьмемо ваші ( ручки); твій, твоя, твоє; що належить тобі; ваш, ваша тощо (при вихованому звертанні до одніє особи)

    that cough of yours... — цей ваш кашель...

    I am yours to command — я до ваших послуг/у вашем роспорядженні/; еліптично замість сполучення your II з іменниками, часто вже використаному в даному реченні твій, ваш, свій, твоя, ваша, своя тощо

    you and yours — ви, ваші ( рідні); ви, вам подібні

    yours faithfully [sincerely, truly], faithfully [sincerely, truly] yours — з повагою [щиро Ваш, відданий Вам]( в кінці лист)

    what's yours — є що (Ви) будете питиє

    English-Ukrainian dictionary > yours

  • 18 ваш

    ваш, -ша, -ше; (редко) ваший, вашая, вашеє; (вашеский) васький. Пусть будет по вашему - нехай ваше зверху буде.
    * * *
    мест.

    Русско-украинский словарь > ваш

  • 19 желание

    бажання, хотіння, хіть (р. хоти, часто диал. хіті), воля, (сильное) жадання, жадоба, прагнення; (капризное) забаг (р. -гу), забаганка, (гал.) бага, схотінка. По собственному (по доброму) -нию - своєю волею, по своїй волі, з власної волі, охотою, самохіть. Исполнять чьё-л. -ние - чинити чию волю. Исполнить -ние - вволити (вчинити) волю. По желанию кого - на бажання чиє, на волю. [На бажання слухачів = по желанию слушателей]. Предоставлять, предоставить чьему-либо желанию - на волю кому давати, дати (віддати). Против -ния - проти волі, через силу, неволею. [Чи по волі, чи проти волі. Волею чи неволею - а це зробиш]. Ваше -ние для меня закон - ваша воля (ваше бажання) для мене закон (для мене свята). Желанный -
    1) бажаний;
    2) сущ. - бажаний, жаданий, пожаданий, бажана, жадана, пожадана, жаданка. [Невістка жаданка].
    * * *
    1) бажа́ння; хоті́ння, хіть, род. п. хо́ті, жада́ння, жадо́ба

    заявля́ть, заяви́ть о своём \желание нии, изъявля́ть, изъяви́ть \желание ние — заявля́ти, заяви́ти про своє́ бажа́ння (жада́ння), виявля́ти, ви́явити (висло́влювати, ви́словити) бажа́ння, зголо́шуватися, -шуюся, -шуєшся, зголоси́тися, -лошу́ся, -ло́сишся; сов. зохо́титися, -хо́чуся, -хо́тишся

    2) жада́ння, бажа́ння

    Русско-украинский словарь > желание

  • 20 имя

    1) ім'я (р. ім'я и архаич. імени, им. мн. імена), й[і]мення, (диал.) імено, (название) назва, назвисько, наймення; ум. іменнячко, найменнячко. Собственное, крестное имя - власне, хрещене ім'я (ймення). Имя предмета, животного - назва речи (предмета), тварини. Имя отца, друга - батькове, приятелеве ім'я (ймення). Полное имя - повне ім'я, ймення. [Хіба не можна назвати повним іменням: Герасим? (Мова)]. Имя, отчество, фамилия - ім'я, по батькові та прізвище. Дать имя - дати кому ім'я, ймення; срвн. Нарекать, Наречь 1. Носить имя - зватися. Об'явить своё имя - назвати, об'явити своє ім'я (ймення). По имени - на ім'я (на м'я), на ймення, на назвисько, [Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.). На назвисько Ялина (Липов. п.)]. Быть кем только по имени - бути ким тільки (лиш) на ймення, ім'ям. Назвать кого по имени - назвати кого на ймення. Как ваше имя? - як вас на ім'я, на ймення? яке вам ім'я? як ваше ім'я (ймення)? [Не знаю, хто ви єсть і як вас на ім'я (Самійл.)]. Как его имя? - як він (його) на ім'я (на ймення)? як йому ім'я (ймення)? [А як він на ім'я? Іван? (Звин.). Як на ім'я того пана? (М. Вовч.)]. По его имени - його ім'ям, за його ім'ям, (по нём) по йому. Школа -ни Франка - школа імени Франка. Именем кого, чего, чьим -нем - в ім'я кого, чого, в ім'я чиє (чиїм ім'ям) (гал.) в імени кого. [В ім'я народу беру тебе, ворога громадського порядку (Куліш)]. Именем закона, короля, императора - в ім'я закону, ім'ям короля, імператора, (гал.) в імени цісаря. Умоляю вас именем нашей дружбы - благаю вас в ім'я нашої приязни. Во имя чего - в ім'я чого. [В ім'я моїх заслуг (Куліш)]. Во имя Бога - в ім'я боже. На имя кого - на кого, на ім'я кого (чиє). Купить усадьбу на имя жены - купити садибу на жінчине ім'я, на жінку. Письмо на имя такого-то - лист на адресу такого-то. От имени кого, от чьего имени - від кого, на ім'я кого, чиїм ім'ям, (гал.) в імени кого. [Орудували замість самого пана і на його ім'я залюдняли неміряні пустині (Куліш). Моїм ім'ям дав Девісон його (смертний присуд) (Грінч.)]. От моего имени - від мене, від мого імени, (фам.) моєю губою. [Так і скажіть йому моєю губою, що він дурень (Звин.)]. Не иметь другого имени, как - не мати иншого ім'я, як; не виходити з чого. [Просвітку йому не буде від посмішища; з байстрюка не виходитиме (Квітка)]. Имя же им легион - їм же ім'я - легіон;
    2) (репутация, слава) слава, ім'я. Доброе, честное имя - добра слава, добре ім'я. [Їм зосталась добра слава (Шевч.). Моє все багатство єсть моє добре ім'я (Котл.)]. Худое имя - недобра слава, неслава. Приобрести имя, сделать себе имя - (з)добути, придбати (собі) ім'я, славу (и слави). Замарать своё доброе имя - заплямувати (закаляти) своє добре ім'я, свою добру славу. Человек с именем - людина з ім'ям;
    3) грам. - ім'я. Имя существительное, прилагательное, числительное - іменник (речівник), прикметник, числівник (-ка). Имя собственное, нарицательное, собирательное - ім'я власне, загальне, збірне.
    * * *
    1) ім'я́, род. п. і́мені и ім'я́; (преим. о личном названии человека, о названии предметов, явлений) іме́ння, йме́ння

    во и́мя кого́-чего́ — в ім'я́ кого́-чого́

    и́менем кого́-чего́ — ім'я́м (і́менем) кого́-чого́

    и́мени кого́-чего́ — і́мені кого́-чого́

    называ́ть ве́щи свои́ми (со́бственными, настоя́щими) имена́ми — назива́ти ре́чі свої́ми (вла́сними, спра́вжніми) імена́ми

    на и́мя чьё — ( адресованный) на ім'я́ чиє́

    носи́ть и́мя — ма́ти ім'я́

    от и́мени кого́ — від і́мені кого́

    по и́мени — на ім'я́, на йме́ння

    с мировы́м и́менем — зі світови́м ім'я́м (і́менем)

    соста́вить (сде́лать) себе́ и́мя — здобу́ти собі́ ім'я́

    то́лько по и́мени — (внешне, формально) ті́льки (лише́, лиш) за на́звою (на йме́ння)

    2) грам. ім'я́

    и́мя прилага́тельное — прикме́тник

    и́мя существи́тельное — іме́нник

    и́мя числи́тельное — числі́вник

    собира́тельное и́мя — збі́рне ім'я́

    Русско-украинский словарь > имя

Страницы

См. также в других словарях:

  • Ваше сужено, ваше богосулено. — (т. е. невеста). См. ЖЕНИХ НЕВЕСТА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Ваше благоутробие — Ваше благоутробіе (иноск. шуточн.) обращеніе въ смыслѣ Ваше Благородіе намекая на нравъ («утробы» въ смыслѣ «сердце») на откормленность и дородность («утроба» въ смыслѣ «брюхо»). Ср. Благоутробіе (старин.) милосердіе …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • ваше дело — дело, ваша воля, ваша власть, как вам угодно Словарь русских синонимов. ваше дело сущ., кол во синонимов: 4 • ваша власть (4) • …   Словарь синонимов

  • Ваше, Я Продаю — согласие на продажу валюты на бирже по предложенному курсу. Словарь бизнес терминов. Академик.ру. 2001 …   Словарь бизнес-терминов

  • Ваше благородие завсегда без дела лаяться изволите — Из комедии «Недоросль» (1782) Дениса Ивановича Фонвизина (1744 1792), слова учителя Цыфиркина, адресованные своему ученику Митрофанушке (действ. 3, явл. 7). Цитируется: в ответ на излишнюю придирчивость того, кто пытается себя вести как «большой… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • Ваше слово, товарищ маузер! — Из стихотворения (1918) «Левый марш (матросам)» Владимира Владимировича Маяковского (1893 1930). Иносказательно: довольно общих слов и рассуждений, послушаем, наконец, конкретное, деловое предложение (шутл. ирон.). Энциклопедический словарь… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • Ваше дело прохладно, и гладят, так не ладно; наше дело подневольно, и бьют, так не больно. — Ваше дело прохладно, и гладят, так не ладно; наше дело подневольно, и бьют, так не больно. См. ВОЛЯ НЕВОЛЯ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Ваше благородие черт зародил, а нас грешных господь спосоздал. — Ваше благородие черт зародил, а нас грешных господь спосоздал. См. ЗВАНИЯ СОСЛОВИЯ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Ваше вчерашнее сообщение — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN your message yesterday …   Справочник технического переводчика

  • Ваше сообщение от ... числа — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN your message of date …   Справочник технического переводчика

  • ваше письмо — — [Англо русский словарь сокращений транспортно экспедиторских и коммерческих терминов и выражений ФИАТА] Тематики услуги транспортно экспедиторские EN у/lyour letter …   Справочник технического переводчика

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»